Вірш
Я дурістю займаюсь? Це брехня!
І користі не маю? Маячня!
І не кажіть мені, що псую собі життя,
Проте із світу мрій нема вже вороття!
Свій світ я створюю, не схожий він на цей,
Й вершитель доль я для тисячі людей.
Шукаю істину на білих сторінках,
Розгорнутих при юних ще роках.
Там, де вершитель доль я, Бог і цар,
Ніяк не прийде тьма із-поза хмар.
Проте ось тут вона чатує мене скрізь,
І тільки магія думок кричить: «Не лізь!»
Свій світ я створюю, бо він мені миліш,
Хоч справжній втягує в свій вир сильніш.
Але не здамся я йому без бою,
І мрії всі свої візьму з собою.
Нехай не думає, що владний наді мною!