Вірш

Чому не розуміють мене люди?

Хіба я не така же ж, як вони?

Де б не пішла, здається, всюди

Моєї вишуковують вини.

 

А в чому ж та вина моя? У серці?

Що уникає правил світу геть цього?

Чи у душі, що як  той птах несеться,

 Щоб не тонути в трясовині бруду усього?

 

Не хочу слухати людей, вони обридли.

Живуть і ходять кожен день як слід,

І мріють про майбутнє своє світле,

Хоча і знають, що жорстокий весь цей світ.

 

А я живу собі і мрію про свободу,

Свободу мрій, учинків і… душі.

Буває і знаходжу мрії оду,

Проте надія зникне лиш в кінці.

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Talia Wolf
Talia Wolf
Была на сайте 2 недели назад в субботу 04.11.17 в 19:11
20 лет (10.10.1997)
Читателей: 4 Опыт: 32.5699 Карма: 1.43025
Я в клубах
ART Пользователь клуба
Любители книг Пользователь клуба
все 4 Мои друзья