Вірш

 

Коли життя міняється в єдину мить,

А за спиною пронесеться тріск дверей зачинених,

І враз померкне неба оксамитова блакить, 

Твоя зоря освітить тисячі доріг незвіданих.

 

За сотнею земель глухих й невивчених морів,

На заході, де сонце відвертається від світу,

На небі чорному хтось роздивитися зумів

Оту зорю загублену й надією зігріту.

 

Шляхи сплетуться зміями підступними й разючими,

І кожний новий крок останнім стати може,

Й душа ужалена ваганнями болючими,

Й не знаєш ти, чи пал її тобі тут допоможе.

 

Безумний пломінь віри в твою долю сяє,

Він небосхил багряним морем освятив,

З надією у серці хтось на твій прихід чекає,

Його зорі твоєї кволий поблиск сповістив.

 

Крізь розпачу колючі терни йдеш сміливо,

Адже хоробрим завжди з долею щастить,

Там вже чекає майбуття твоє щасливе,

Незгоди з серця викинь – це зневіри мить.

 

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Talia Wolf
Talia Wolf
Была на сайте 2 недели назад в субботу 04.11.17 в 19:11
20 лет (10.10.1997)
Читателей: 4 Опыт: 32.5699 Карма: 1.43025
Я в клубах
ART Пользователь клуба
Любители книг Пользователь клуба
все 4 Мои друзья