Вірш

ДЗЕРКАЛО

Хтось колись зажадав всесилля,

І царем стати над царями,

Він немало доклав зусилля,

Щоб пекельні відкрити брами.

 

Там, де полум’я палить душі,

Замість неба там диму купол,

Перетнув він палючі межі,

І тебе взяв собі на службу.

 

Всі дзеркала тобі не рівня,

Вони просто земні свічада,

В тобі ж мудрість таїться давня,

Твоя сила – в’язка принада.

 

Тобі істина вся відома

Про минуле, майбутнє, вічне,

І не зломить тебе утома

Забирати оброк незвичний.

 

Сотні, тисячі душ невинних

Ти зіткнуло в пітьми пучину,

І лилася ріка невпинно —

Ти знайшов ту свою єдину.

 

«Чи це я найгарніша в світі,

Білолиця, рум’яна, мила?»

Її очі, мов сонцем литі,

А душа ще не загрубіла.

 

Тільки правду ти провіщало,

А вона так раділа щиро,

Поки серце її не застигло

У пекучої заздрості вирі. 

 

 Як же злилась вона, палала!

Її розум труїла помста –

Поруч красуня підростала,

А ти не могло збрехати просто.

 

Серце королеви почорніло,

Гидким ввижалось все живе,

Вона одної істини не знала –

Душі її ти дзеркало криве.

 

У казці зло ніколи не долає

Добро, що у серцях людських живе.

Принцеса горя і туги не знає,

А королева своє серце рве.

 

Вона тебе у люті розтрощила,

Але її душа давно твоя.

Твоя могутність дух її скорила –

Пішла вона з тобою в небуття.

Обсудить у себя 0
Комментарии (0)
Чтобы комментировать надо зарегистрироваться или если вы уже регистрировались войти в свой аккаунт.

Войти через социальные сети:

Talia Wolf
Talia Wolf
Была на сайте 3 недели назад в субботу 02.09.17 в 19:24
Родилась: 10 Октября
Читателей: 2 Опыт: 0 Карма: 1
Я в клубах
ART Пользователь клуба
Любители книг Пользователь клуба
все 3 Мои друзья